1943-1945
Союзники починають збирати дані про примусових робітників, біженців та в’язнів нацистського режиму. Цю задачу бере на себе Верховне командування Союзних експедиційних сил (Supreme Headquarters Allied Expeditionary Force, SHAEF), спочатку в Лондоні, пізніше у Версалі, потім у Франкфурті-на-Майні.
Вересень 1945 р.
Військові адміністрації передають управління Центральним розшуковим бюро (Central Tracing Bureau) Адміністрації Об’єднаних націй з питань допомоги і відновлення (UNRRA) і її Центральному розшуковому бюро в м. Франкфурт-Хехст. Ця організація є прямим попередником Арользен Архіву.
Жовтень 1945 р.
Центральне розшукове бюро (Central Tracing Bureau) починає створювати картотеку імен, яка має допомагати у пошуку зниклих безвісті. Вона з часом перетворюється на Центральну картотеку імен (ZNK), яка стає також ключем до документів.
1946 р.
Союзники переносять Центральне розшукове бюро (Central Tracing Bureau) з Франкфурта-на-Майні до Арользена, невеликого містечка на півночі Гессену.
Липень 1947 р.
Після закінчення мандату UNRRA керівництво Центральним розшуковим бюро в Арользені переходить до новоствореної Міжнародної організації біженців (IRO), яка базується в Женеві.
1948 р.
Перейменування служби розшуку в «International Tracing Service» (Міжнародна розшукова служба, ITS) — ця назва є і сьогодні нашою юридичною назвою.
1951 р.
Керівництво ITS переходить до Верховної комісії союзників по Німеччині (Allied High Commission for Germany). ITS (зараз: Арользен Архів) знаходиться до сьогоднішнього часу під наглядом Міжнародного комітету, до складу якого входять представники одинадцяти країн: Бельгії, Франції, Німеччини, Греції, Ізраїлю, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Польщі, Сполученого Королівства та США.
1955 р.
Союзники передають керівництво ITS Міжнародному комітету Червоного Хреста (IKRK). Підставою для цього були «Боннські договори», що були ратифіковані міжнародним комітетом і передбачали обмеження в тривалості їх дії.
1965 р.
Обмеження Боннської угоди зняті.
1990 р.
Федеративна Республіка Німеччина бере на себе зобов’язання і далі забезпечувати діяльність ITS.
1998 р.
ITS стала одним з піонерів оцифрування архівних матеріалів. Починається перший великий проект, спрямований на прискорення надання інформації з архіву.
2007 р.
28 листопада 2007 року ITS відкриває дослідникам і відвідувачам свій архів, який майже 25 років був закритим для громадськості. Відкриття архівів відбулося внаслідок міжнародних протестів науковців, політиків та осіб, переслідуваних за часів націонал-соціалізму, які вимагали відкрити доступ до цінних історичних документів.
2012 р.
IKRK виходить з керівництва ITS. Міжнародний комітет бере на себе відповідальність за нашу інституцію і встановлює нові цілі.
2013 р.
Набувають чинності Берлінська угода і договір про партнерство з Федеральним архівом ФРН як новою партнерською організацією ITS.
16 жовтня історичне зібрання та центральну картотеку імен включено в реєстр ЮНЕСКО «Memory of the World» («Пам’ять світу»).
2015 р.
Початок створення онлайн-архіву, який дозволить людям з усього світу отримувати доступ до даних і документів у цифровому вигляді.
2016 р.
Старт кампанії #StolenMemory («Вкрадена пам’ять»): волонтери своїми дослідженнями допомагають знаходити родини тих, кого переслідували нацисти, щоб повернути їм особисті речі в’язнів концентраційних таборів.
2017 р.
Колекція документів передається у тимчасовий архів. Наразі немає архівної будівлі для належного розміщення світової документальної спадщини згідно з вимогами до архівного зберігання.
2019 р.
Перейменування ITS у «Арользен Архів ». Оприлюднення онлайн-архіву у співпраці з Інтернаціональним меморіальним центром Голокосту Яд Вашем, Ізраїль. Тепер люди в усьому світі можуть виконувати пошук онлайн, щоб дослідити долі жертв нацистських переслідувань.
2020 р.
Онлайн-архів отримує європейську премію «European Heritage Award / Europa Nostra Award» — найвищу нагороду Європи в сфері культурної спадщини.
Крім того, ми започатковуємо краудсорсинг-ініціативу #everynamecounts («кожне ім’я має значення»), спочатку як педагогічний проект в школах, а потім також серед громадськості: волонтери з різних країн працюють в проекті, збирають дані з архівних документів, щоб зробити цю інформацію доступною для дослідження та пошуку в Інтернеті, як для вчених, так і для нащадків тих, кого переслідували нацисти.
2021 р.
Вебсторінку #StolenMemory відзначено премією «Grimme Online Award» і гран-прі в конкурсі Клубу арт-директорів (Art Directors Club).
2024 р.
Арользен Архів започатковує мультимедійну і інтерактивну освітню платформу «und heute?» («а сьогодні?»). У центрі уваги знаходяться історія націонал-соціалізму і питання соціальної участі і відчуження з 1945 року, підготовлені для молодих людей, які ростуть у цифровому світі.
Після проведення конкурсу проектувальників архітектурне бюро Nieto Sobejano Arquitectos з Берліна отримує замовлення на заплановане будівництво будинку для архіву, яке має бути завершене в 2028 році (планова вартість будівництва майже 17,3 мільйона євро).