Проєкт H-Files
Збереження пам’яті та історичних знань в умовах війни в Україні
Листи, фотографії, посвідчення — багато свідчень націонал-соціалістичного переслідування в Україні зберігаються не в державних архівах, а в приватних домівках, невеликих музеях або місцевих установах. Ці так звані мікроархіви перебувають під гострою загрозою — через війну, погодні умови та брак ресурсів.
Розпорошені сліди та архіви під загрозою, або як виник проєкт H-Files
Під час Другої світової війни Україна особливо сильно постраждала від націонал-соціалістичної окупації, депортацій і масових злочинів. Майже п’ять мільйонів людей із Радянського Союзу були вивезені на примусову працю до нацистської Німеччини, приблизно половина з них походила з України. Серед депортованих були чоловіки, жінки й підлітки. Водночас Україна стала одним із центральних місць Голокосту: близько 1,5 мільйона з шести мільйонів єврейок і євреїв, убитих націонал-соціалістами, були вбиті саме там. Загалом Україна втратила у війні понад десять мільйонів людей.
Сліди багатьох постраждалих донині збереглися лише фрагментарно й розпорошені між різними архівами, документами та спогадами.
Проєкт H-Files відповідає на загрозу для невеликих українських архівів конкретною підтримкою, міжнародною співпрацею та цифровим збереженням. Разом з українською громадською організацією Після Тиші та іншими партнерками й партнерами Арользен Архіви зберігають ці унікальні документи й роблять їх доступними на довгу перспективу. Літера «H» у назві проєкту, до речі, означає History. Проєкт «H-Files» підтримують International Holocaust Remembrance Alliance (IHRA) та Gerda Henkel Stiftung.
Активна робота з мікроархівами почалася у 2023 році в межах співпраці з European Holocaust Research Infrastructure (EHRI). Перші дослідження в Херсонській області одразу показали, наскільки вразливою є більшість таких колекцій незалежно від того, чи чи перебувають вони під опікою невеликих музеїв, місцевих ініціатив або приватних осіб. Часто бракує засобів консервації, цифрових резервних копій або інституційного зв’язку.
Росія цілеспрямовано використовує знищення культурної спадщини як зброю. H-Files — одна з відповідей на це: конкретна, солідарна й міжнародно пов’язана.
Ганна Легун, наукова співробітниця Арользен Архівів
Наприклад, у Херсонській області під час російської окупації численні мікроархіви були повністю й систематично знищені. Були знищені також фонди, які, здавалося б, не мали значення для російських окупантів. Втрати українських мікроархівів, обліковані і задокументовані Арользен Архівами, опублікувані на портал EHRI.
Більше, ніж архівний проєкт
Висновок був однозначним: невеликі архіви — приватні чи інституційні — перебувають під серйозною загрозою, і без цілеспрямованих заходів їх неможливо зберегти. Саме тут починається робота проєкту H-Files: він займається збереженням, оцифруванням і поверненням документів у видимий простір до того, як вони можуть зникнути остаточно. Водночас H-Files — це значно більше, ніж просто збереження фондів: проєкт посилює видимість місцевих громад та їхньої історії. Він створює нові джерела для дослідження націонал-соціалістичних злочинів і примусової праці у Східній Європі та робить особисті перспективи переслідування й виживання доступними для громадськості.
